Інтернет-провайдер обіцяв одну швидкість, а в реальності – зовсім інша. Саме так думають багато користувачів, коли бачать, як повільно завантажуються їхні файли.
Річ у тім, що є дві одиниці вимірювання, які абоненти часто плутають: Мегабіт за секунду та Мегабайт за секунду. Для того, щоб з’ясувати це питання, потрібно зрозуміти різницю між ними.
Мегабіт, як правило, використовують провайдери для визначення швидкості передачі даних в локальних мережах та в інтернеті. Наприклад, 100 Мбіт/с, 1000 Мбіт/с тощо. У тарифі провайдер зазвичай вказує максимально допустиму швидкість.
Мегабайти використовують для позначення розміру файлів та його зберігання на особистих пристроях, знімних носіях та в хмарних сервісах.
Під час об’єднання восьми біт утворюється байт. Це мінімальний обсяг пам’яті, який комп’ютер може прочитати та обробити.
Тобто швидкість вимірюються в мегаБІТАХ за секунду, а от сам розмір файлу вимірюється в мегаБАЙТАХ. 1 мегабайт = 8 мегабіт.⠀
Наприклад, із вхідною швидкістю 1000 Мбіт/с, реальна швидкість завантаження файлів – 125 Мбайт/с (формула = 1000 Мбіт/8).
Популярні браузери під час завантаження файлів відображають швидкість в Мегабітах, а от PTP-програми або магазини ігор, наприклад Torrent чи Steam, – в Мегабайтах. Швидкість від цього не змінюється, а от цифри стають меншими.
Перевіряйте, у яких одиницях відображається швидкість завантаження на ваших пристроях: у Мегабайтах (Мбіт/с) чи Мегабітах (Мбайт/с). Якщо в Мегабайтах, то помножте цю цифру на 8 і перевірте, чи збігається результат зі швидкістю, що вказана в тарифі.